письма читателей Сторожевой Башни 1920-ых годов - История Свидетелей Иеговы

Перейти к контенту

Главное меню:

письма читателей Сторожевой Башни 1920-ых годов

Архивы > письма 1920-30 гг.
Уважаемые подписчики и посетители сайта!
Несколько лет назад, членам нашего проекта было разрешено осмотреть особые архивные фонды - письма читателей Общества Сторожевой Башни в 1920-30-ые годы с территории стран бывшего СССР. Эти письма представляют особый интерес, поскольку на их примере хорошо видно политическую и религиозную ситуацию в те годы, уровень жизни простых людей и их духовные потребности, процесс зарождения основ Организации в таких странах как Россия, Украина и Белоруссия и т.д. И начиная с февраля 2016 года, мы будем регулярно публиковать эти письма на нашем сайте и в некоторых социальных сетях. Мы думаем, Вы узнаете много интересного и познавательного в этой рубрике.
P.S. Оригинальность написания писем и язык того времени мы не изменяли

 
Документ №1
Увага!
До всіх українських церков:
Любі в Господі браття поздоровленнє!
Маємо можливість вам дати довідома, що Український Відділ зістав з реорганізований і ми маємо тепер Українського брата котрому є поручений догляд. Що на ваші листи і замовленнє буде від тепер звертана пильна увага. Тепер є великий навал почти в тім часі, і ми вас просимо о вашу терпеливість, аж до часу коли брат буде міг звернути пильну на увагу на кожний ваш лист.
Всі кляси є прошені, аби нам попресилали адреси секретарів, а если немали еще виборів, то ви є прошені се учинити як найскоріше, і прислати їх імена і адреси. Се для того вас просимо абисьми, скорше могли ся з вами порозуміти, і працю до провадити до порядку.
Ми оціняємо дуже лояльність котру Українські браття в загалі показали в тих теперішніх досвідченнях, і ми ся чуємо певні що Господь має особливше багословеньство для кождого одного хто чекав терпеливо не розпорядження роботи з Брукліна.
Будьте вірні, любі браття, хвитаючи кожду привілею, котра ся перед вами отверає до проголошення радісної вісті до українських людей.
Позістаємо у любові Християнській з вами, Ваші спів слуги в Його роботі.

«Вартова Башта» за 1 грудня 1925 року
Документ №3

Дорогі браття в Господі!
Любов ласка і мир вам від Отця нашого і Господа Іс. Христа: Не пишимо до вас, як чужі, а тільки як свої, бо кров Господа Ісуса Христа злучила нас в одну велику громаду.
Доносимо вам, що в нашім селі Кієвци жидачівського повіту від двох літ розпочалося проповідувати Слово Боже . Маємо Біблію, було в нас і більше книжок, які нам був позичив оден брат з Роздолу, але ворог не спить; прийшла жандармерія і забрала нам книжки які тільки були, а ми остались без нічого тільки з Господом Богом, однак ми не зважаємо на переслідуваннє з сторони уряду ( бо що-ж нас можу відлучити від любови Христової і приняли символ хрещення 7 осіб.. Та матеріально бідні (зате духом богаті) , бо погоріли під час війни і знищені нею. Тому просимо не пожалуйте для нас по примірнику книжок,, які ми собі запаяти що були оголошені в книжці . Д. Пімсти. а саме Божий плян Віків, Гарфа Божа, День Пімсти, Пекло. Намет(і пр.) та Вартова Башта; і пришліть нам, щоби ми могли укріпитись і голосити другим. Попи, як українські, так і польські підняли великий крик і всілякими способами називають нас, як недовірки, Баптисти, Штундисти, Бадачі, і хто знає як, спровадили місію, і мав бути диспут, але якось не знати, чи «учені» попи боялися, чи що? Тим показали свою боязнь, а нарід побачивши се горнеться до нас, бо бачить, що правда в Бііблії в науці Христа. Браття, але що-ж, ми маємо тільки одну Біблію і то в церковній мові. Пишемо правду, нічого не хочемо більше, як Біблію і книжок осли можете безплатно, в дарі, бо не в стані платити, бо сатана знищив наперед нас, ніж ми пізнали правду.- 2.до Кор. 13: 13. Щиро поздоровляємо всіх. –
За збір В. Шер-а,в Київци, Жид. Пов.


«Вартова Башта» за вересень 1925 року
Документ №4

До Дослідників Біблії в Америці.
Не знаю, як вас маю кликати, бо бачу, що завелике віддаленнє в знанню Слова Божого між мною а вами, але послухайте мене:
Я ходив по свойому селі за складкою на нужденні церковні дзвони, і знайшов в одній хаті дві книжочки вашого видання, «Царство, якого всі бажають» і «Пекло», Позичив я собі ті книжочки,перечитав роздумав і з думки не виходить, що така зміна повстала. Хто вам то вияснив? Прошу вас поможіть і мені! Знаю, що се Слово Боже…Але літа служу при церкві і ніколи не чув, що правда я не читав Біблії, та зате до церкви ходив. Прошу вас пришліть мені ваші книжки, щоб міг бути так щасливий, як сі в тій хаті, де я позичив книжки…
Здоровлю вас всіх добрі люде. Г- ч – Брониця, коло Сам бора.

«Вартова Башта» за вересень 1925 року
Документ №5

Дорогі браття.
Душа моя жажде Христового корму – Божої правди. Душа (життє) моє стоїть на роздорожу, як сей жебрак, голодна і обдерта, та простягає руку до першого переходня по кусок хліба. Так і я мов той жебрак, простягаю до вас руку і прошу вас, як тільки можете то пришліть мені книжки, та журнал ваш «Вартова Башта», вспоможіть мене тим, бо я на Слово Боже дуже голоден. З вичитаних книжок в Башті, котру позичив собі прошу вишліть, хоч деякі а головно Гарфу та Божий Плян Віків Прошу також і о Біблію, бо я ще не читав її, а Слово котре почув то зі сусідного села браття мені подали. Як казав, як жебрак прошу Вас, бо Бог видить, що я грошей не маю, бо ледве на оплату листа постарався. Маю велику охоту дальше пізнати Божий плян і Бога, і рвуся,та що, коли я як той невільник.
О се я вас дуже прошу. – Здоровлю вас, - В. И. п. Золочів.

«Вартова Башта» за вересень 1925 року
Документ №2

«Блаженні, кого говорять за правду, бо їх царство небес. » - Мат 5:10
Лист зі Залужжя – Збараж – Галичина.
Любі в Господі. Лист від вас я отримав за котрий вам сердечно дякую. Не можу віддячитись Богу. Також радуюся, що ви посилаєте цілюще слово живучого Бога. Тому нехай на вас зійде сила Вишняго і нехай отінить вас. Повідомляю вас, що у нас в Збаражі відбувалася місія, котра мала на меті оборонити вірних, від розмаїтих сект. Однак найбільше бесіди було про Правду і нашу працю, на ниві Господній. Сплячий уже («архієрей») Бопян взивав їм вірних ( але не богу), щоби не читали ваших книжок., - мовляв що вони містять ложні науки, та жаждав присяги від людей, щоби не читали Слова Божого, котре подане в сих книжках – і аж тоді мав уділити благословення його. І що-ж? Много народу заприсягло, що не будуть читати книжок. Що за велика ще темнота у нашого народу, - але я увірений, що се вийде їм на велику науку, коли припіче їх, тоді вони прокинуться... Що найгірше мене болить, що я втратив брата, про котрого вам писав. Зі всім своїм знанієм пійшов до попа і розказав йому, а сей останній радив щоби нечитати і не студіювати, - но коли брат що конче любить читати і це для нього вельми цікаве, - тоді він кажу до нього : Слухай і я читав книжку: Гарфа Божа. Перечитав раз – каже священик - знайшов дуже важні і цілющі науки, і не знайшов я там ніякого блуду: перечитав ідругий раз, і все дуже мене тішило – і тепер додає, … але, як я перечитав третій раз, то переконався, що то ложна наука. І сими словами якби напозірпереконав мого брата. Що-ж ложного він знайшов, хіба се, що вона противиться неправді і всякій брехні а любить правду і жадає справедливости… Наслідуючи неділю виголосив казаннє і загрозив, що хто буде читати, то того не висповідає, і не пійде до них з кропилом і такого виключить з парахої та загрозив розмаїтими і несотвореними річами, так, що наш народ незнаючи дійсної правди боїться і кориться всяким людським видумкам. І направду тут виджу, що слова божі виповнюються, бо читаємо у пророка Ісаїїя (29:13) … І сказав Господь. Позаяк сей народ устами тільки близиться до мене і язиком тільки мене шанує, серце-ж його далеко відстоїть від мене, а страх їх передімною походить із науки заповідей людських.

Добрий Пастир кладе свою душу за вівці. «Я маю Новий Завіт – євангелія і знаходжу в Откриттю слова про розпутницю – женщину і звіра і вужа і не знала, що се мало значити, а як я прочитала ваші книжки то всьо дуже добре тепер розумію із тої причини можу і другого поучити, хотяй я не є панею, я собі просто жінка-селянка, і не маю великих шкіл тільки три класі, але я ціле житте читаю. Я також не сиджу тихо, як другі бояться, щоби їх люде не судили. – Я того цілком не боюся чи йду на жнива, чи йду до міста то все оповідаю людям, що читаю і що говорить Слово Боже. Маю коло себе Новий Завіт, так що наймудріший – здається – поставить мені питаннє, то сама дивуюся, що знаю, що маю відповісти, а вони вже не знають, що мають казати. – Але я не хвалюся тільки виджу ласку Божу, котру Він уділив мені. Тепер найбільшим моїм бажаннєм є видіти братів, котрі вже розсіяні по нащій землиці та почути більше наук про слово Боже.
Браття! На початках люде давали життя за Христа а тепер треба давати життя за правду. Ах, як я очікую видіти сю велику боротьбу правди з неправдою, а ще більше бути по стороні правди і бороти добрий вій віри, як каже нам ап. Павло. В сій хвилі, коли сей лист пишу дістала я Вартову Башту за Червень що за чудові слова Слово Божого, та довідалася з неї про нові книжки (мовчавливі, німі апостоли котрі з великою силою острі, як меч тнють на два боки, розбивають дорогу тьми. Як би стежку світла серед темряви виджу, яку оставляють вони в хатах засумованих людей.
Ах Боже, як мене болить, що нема справедливости на сім світі, та є надія, що йде справедливість, ось вже перед нами. Кождий дбає тільки про себе. За бідного ніхто не хоче знати, кажуть, що не всім біда. Ой, добре і справедливо написано, що ви і голосите, що прийде ще більша. – Я також цікава знати, чи наші попи знають про сю правду ясну і чисту, чи не знають.. чи вони знають а не хотять вірити. – Бо нашому ксьондзови давати читати книжку о пеклі, то мущінам нічого не каже тільки жінкам, бо жінки записані до брацтва «серця Ісусового, томувідпровляє службу раз на місяць і за се каже собі добре заплатити. Я думаю, що вони певно заложили се брацтво на чистий заробок. Тепер можно кожної хвилі чути наріканнє на попів, але вони собі з того нічого не роблять, тільки друть що можуть. Між народом запанувало велике безвірре. Не один каже, що Бог несправедливий; другий каже, що вмремо і більше встанемо; третій, що нема Бога, і т.д. не знаю, чому так, а доброї книжки до рук не хоче взяти тільки всьо зі свого розуму, щось вимудровує. – ох, як я богато розписалася, можете ви маєте часу читати, бо так гадаю, що до вас приходить дуже багато листів з цілого світа. – а тепер дорогі братя я би вас дуже просила, пришліть мені Вартову Башту, я не в силі вам тепер оплатити, бо я є дуже бідна, але я є і хочу бути доброю і милосердною, що як бим мала який масток, то я би хотіла працювати тільки для бідних, а так мушу ще і про себе журитись. – Та Бог ласкавий і милосердний, а нам треба всьо дякувати, та в поті чола працювати аж до часу ново настання всього. А тепер любі сестри по всій землиці станьмо всі під Божий прапор і помагаймо відчиняти ворота, нехай увійде праведний народ, що любить правду, геть усе камінне з дороги зчищаймо, хаміннє блуду і фальшу і омани. Як отримаю від вас Башту, буду знала, що міст мій дійшов до вас, а я буду просити Отця о благословеннє та о опіку над всіма Його вибраними. –
Марія Л…

«Вартова Башта» за 1 грудня 1925 року
 
Дослідники Біблії
 
 
Поиск
Назад к содержимому | Назад к главному меню