письма читателей Сторожевой Башни 1920-ых годов - История Свидетелей Иеговы

Перейти к контенту

Главное меню:

письма читателей Сторожевой Башни 1920-ых годов

Архивы > письма 1920-30 гг.
Документ №14

  «НЕ ЛЯКАЙСЯ МАЛЕ СТАДО» - «БО ВИ СВІДКИ, У МЕНЕ ЩО Я БОГ»
Добряни – Стрий.
Дорогі браття! Вже минає рік, як мені попалася у руки Вартова Башта, а прочитавши її мені дуже подобалась, і від тоді більше ніяких книжок не хочу читати тільки о Слові Божім. Та задля моєї бідноти не можу запринумерувати собі, а заробити нема де. Не хочу описувати про тутешне життє, бо ви вже про нього чуєте, але хочу висказати мій стан серця:
Ваша праця а Господня наука наробила много пакости тутешнім попам і капланам, котрі устроюють місії на кождім кроні і так людям вбивають голови о пеклі, і що з ними станеться по смерти. Одна Женина припустила собі то до серия так, що її аж варияция береться. Всюди на кождім місті кричать, щоби не читали книжок ні біблії, бо се большевицька наука, бо та наука каже, що не треба сповіди, ходити до церкви, христити, ховати, і т.д. – Але правду розуміє сей, хто дійсно читає Слово Боже та ваші книжки.
Мої найдорощі кажу вам правду, що нема більшої любимиці сих книжок правди як я. – Я так нетерпеливо чекаю, щоби як шайборше де вижичити якої книжки або Башту, то вже для мене нема більшої радости. Кажу вам благословенні ви, коли Господь уділив вам сеї ласки, що ви тільки одні можете защіпити в людські серця любов до Господа і його правду. Наших попів цілий світ не обходить, тільки Коби они мали богато грошей.. у однім селі умер чоловік, що був братом при церкві. Його сестра просила попа, щоби поховав. Він хотів 80 зл. І дві вишивані сорочки для служниці. Невістка давала 10 злотих і одну сорочку, але він на то не годився. Люде зібралися і поховали без нього. Надійшов якийсь подорожний – певно якийсь з братів в Христі – дав людям промову. – люде відспівали пісні і розійшлися до дому. А Женина дала десять золотих на Читальню. Так наші пастирі вміють стричи свої овечки, та вже не довго. Овечки на ногах вже не можуть стояти, на всі боки знищені, обдерті, голі і босі на тілі а ще більше на духу – а вони такі випашені. Правдивий і добрий пастир казав:
Великий Бичків – Прикарпатська Русь.

(Вел́икий Б́ичків - селище міського типу (з 1947 року) в Рахівському районі ,одне з найстаріших населених пунктів східного Закарпаття. З входженням Закарпаття до складу Чехословаччини (з 1919 по 1939 рік) Бичків стає одним з найбільших революцюйних і культурницьких центрів Закарпаття,за що чеські урядовці називали його "Малим Харковом"- по аналогії з тодішньою столицею Радянської України) - http://uk.wikipedia.org/wiki/Великий_Бичків.

Документ №15

Дорогі В Христі браття! Лист і пакунки ми від вас отримали, за котрі дуже сердечно дякуємо вам. Велику радость маємо, що ви обдарили нас сим покормом, котрий і ми будемо давати голодним на Буковину (Румунія). Повідомляю, що у нас шириться слово правди від села до села. Голос слова Божого дійшов вже до Ясіня котре віддалене від нас 73 кільометри. Також на Буковині, близько границі мало що не в кожде село зайшов голос слова Божого.
В наших молитвах дуже сердечно дякуємо Богу за його велику любов, що він благословив і в наших Карпатах такий темний кутик де наш нарід всю надію мав лиш на священика. Нині вже народ пробудився від тих наук, котрі засліпляли їх. Вміжчасі більша часть людей перейшла з уніаятськогоо систему на православіє за то, що в унії тільки за гроші можна дістатися до царства Божого.. та тепер видять, що і в православію тільки через гроші можна пійти до неба, тому народ на роздорожу і починає шукати де правда.
Правда попи дуже заперечують слова Ісуса (Мат. 24:14) «І буде оголошена Євангелія на свідкуваннє всім народам.» - але не здужають вони проти правди.
Дальше просимо вас браття не зрозумійте нас лихо – але просимо пришліть нам книжок всіх по 10 штук, а належитісь за волею Божою пішлемо з кінцем року. – ми ради мати на поготові «мечі,» що як коли народ пробудиться з довгого сну могли подати їм одяг Божої віри. (Ефесян 6: ) – Просимо вас помагайте нам, щоби і ми могли помагати другим, котрі голодні, і котрі протирають очи..
А тепер читаючи листи із ріжних околиць, як шириться правда між нашим народом, ми невимовно скріпляємося на дусі, та і радіб помочи тим, що дуже бідні, вислати хоч по книжечці – та задля нашої бідноти також ми складаємо вирази любови і духовного співчуття вповаючи, що Господь не оставить тих, що до Його кличуть, як і нас не оставив. – Дальше відчуваємо велику любов до всіх вас, сподіючись, що й ви браття не занедбуєте за ню до нас. – А тепер же лаємо вам благословення від Бога на сій ниві.
Ваші браття в Христі Ісусі – І. Г-к
Ясень, Жупа Марамоська – Прик. Русь.

Я́сень — село Рожнятівського району Івано-Франківської області.
 
Документ №16

Благородні! Ласкаво прошу нас, щоби ви були такі ширі і ласкаві сповнити мою щиру просьбу, котру зложую отсими слідуючими рядами, мою власною письменностю.
Я звертаюся до вас і прошу вас, щоби ви були такі ласкаві обдарити мене журналом ВАРТОВА БАШТА, про котрий я довідався 25-го серпня, як також прошу ласкаво обдарити мене досколько книгами, котрі подають велику силу в поясненню набожности і распростриняють крипость і ідею релігійну – а щоби і я міг розпростреняти помеже христіяньством, которе є страшно забаламучене. В моїм городі Ясіню в котрім числиться жителів вище 2.000 а в котрих є аж три віри, православна уніатська і католицька началось замішаннє а люде не знають як собі порадити.

Благородні, мене серце болить, коли виджу, як бідні люде терплять не тільки фізично, але і духовно, а тьма з дня на день збільшається.. Я з великой несмілостю прошу вас, як ваша ласка поможіте мені познать істину, та розпространить її і моїм братам. – Остаються з покорою і поважанім – Иван Тул-ан.

Документ №17

ЦІКАВІ ЛИСТИ
Дорогі Браття в Господі:
Цілий рік 1924, ми мали покарм духовний (харч), котрим ми духовно будувалися. Ним був наш журнал: Вартова Башта і Вістник Присутности Христа. До сего часу ми не відновили передплати через те, що ми такі богаті, що колись не колись стати нас на оплату почтову. Просимо вас, Браття в Христі, присилайте нам Вартову Башту і на дальше, єсли можете. Ми тут маємо обслугу від братів з В. Тамного року дідвідали нас чотири рази, а в осени приняли ми, символ хрещення. Зараз по хрещенню ми мали великі досвідчення, з котрих однак вийшлисьмо нобідно. Підбунтована місцевим священиком жандармерія забрала нам всі книжки і Біблію. В своїм смутку, ми пожалувалися братам з В., і вони прислали прислала нам нові книжки. Майже три місяці священник кричав з проповідниці, і так нас зі свяченою водою та кропили наші пороги… Диявол мстився над нами в ріжний спосіб, але все вийшло нам на пожиток. Навіть слів не можемо дібрати, яких ми зазнали досвідчень, але за все дякуємо Отцю небесному, як би за найбільший дарунок, котрий Він нам зволив уділити. Та тепер переслідування трохи устали. Вже більше людей радо слухає Слова Божого, і декотрі з них є готові цілковито посвятити себе Богу на службу. Як буде брат відвідувати наш край, то най і за нас не забуде. Просимо о молитву за нами, щоб ми могли витримати на тернистій дорозі.
Д. Т. з Дубровиці, п. Ярослав.


 
 
 
Поиск
Назад к содержимому | Назад к главному меню