письма читателей Сторожевой Башни 1920-ых годов - История Свидетелей Иеговы

Перейти к контенту

Главное меню:

письма читателей Сторожевой Башни 1920-ых годов

Архивы > письма 1920-30 гг.
Документ №27

«НЕ ЛЯКАЙСЯ МАЛЕ СТАДО» - «БО ВИ СВІДКИ, У МЕНЕ ЩО Я БОГ»
Постановіть же в серцях ваших наперед, не готовитись відказувати: я бо дам вам уста і премудрість, котрій не здоліють противитись ані встояти усі противники ваші. – і будете зненавиджені від усіх задля ім'я мого, але й волосина з голови вашої не загине. – Євангелія ЛУКИ 12:32; 21:14-18;, Ісаїя 43:12.
-----------------------------------
Синява нижна – Стрий
Дорогі і любі браття: Повідомляю, що з вами я познакомився через вашого брата у Львові, від котрого одержав книжки. Найперше дякую Богу, що вас просвітив правдою, бо правда визволить нас і заразом дякую і вам сердечно, що трудитесь для поширення справи Божої. Велика ласка Божа силила на мене по прочитанню сих книжочок, що так довгий час були затемнювані фалшивою наукою теперішнього духовенства, котрі так довгі часи голосили і страшили людей всякими стріхіттями як Пеклом чистилищем і Бог значим і люде вірили свято в то всьо не приносило їм ніякого користи, а найгірше наш попонько дався людям в знаки, що брав значні суми, то є за похорони і т.д. та ще до сього лаяв безмилосердно людей, що не наймали служб чи парастасів, називаючи їх дикунами – кажучи, що Бог того всього жадає.
І так любі браття такі огидні і мерзкі слова виговорював, шо другому слухаючи з боку робилося встидно таке безчесне слухати. Отже до сих час люде давалися дурити в безрозумі своїм. Наш «душпастир» вже вже в нас 19 літ, але вам ніхто не скаже, щоби він комусь, щось доброго зробив, із тої церкви зробив чисту торговлю і торгує живими і мертвими.
Та настав час, пора суд мертвим прийняти, але перше зі живими Господь судиться. Так жилось йому добре, аж ми отримали книжки і я зачав студіювати, і ширити слово правди Божої і зачав голосити, що теперішне поступованнє є їх власна видумка для своєї користи, а не за якісь душі чоловіка, вказав на без потрібне плаченнє за похорони, парастаси і т.д. та на підставі слова Божого вказував людям, що є миле в очах Божих, а що гидь і зрозуміли всьо люде і признали за правду і давай ходити за мною роєм, як ті поли. Але піп не спав, і дуже нетерпеливо ждав неділі, як його вірні зберуться до церкви… і дочекався але не всіх, богато вже по дорозі згубились, відступили, і задивувався, що сталося, що нема всіх овечок, але помимо неправди по його стороні, постановив боронити до останнього.
Мої вірні, моє дороге стадо – почав говорити на казанню: Я довідався, що межи вас закрався вовк і хоче вас розполошити і вдалося йому розбити вас, але не всіх. Я вам тепер скажу на розум, то є людці, що закладають нову віру і иншу церкву… ви не сходиться з ними і дусіть тото гадає, бо вона може вас покусати ( красну науку дає своїм вірним – прип. Ред.) Ви мої братя поможіть мені в так важнім ділі кінчив дальше, - бо і Апостоли помагали Христу.»
І що ж подумаєте брати, вговорив в своїх вірних, і в день пам’ятки Йоана Хрестителя цілий день родилися, що з нами зробити, а під вечір, зібралася їх банда і засіла на мене коло моєї хати і давай до віри батьків, як вони кажуть колом навертати. Однак нічого злого мені не зробили, бо добрі люде мені товаришили. Ось, хоч раз дочекалисьмося, що за правду бють. Справа пійшла до повітового суду до Стрия. А я з ще більшим запалом взявся я до розширення правди і від свого не відступлю і вірю, що Бог мені допоможе.
Оже я бим просив на милість Божу і його правду о висланнє нам на перший раз хоть по дві всіх наших книжок і Вартову Башту. Знаємо, що вам прикро за гріш, но все таки лекше. Отримані книжки не стоять, але йдуть з рук до рук з хати до хати з села до села і ллю де з великим запалом читають. Просимо вас о ласкаве ширше поясненнє сеї так взнеслої науки, та подати нам більше інформацій як краще подати людям світло правди. В нашім селі жде понад 1.000 людей, а більшість з них ходить ще в темряві Кінчу, засилаючи вам шире християнське поздоровленнє, з вірою і надією, що ви браття доложите, що більших старань, за ще нехай Господь наш Ісус Христос збагачує вас своїми дарами небесними.
Ваш брат Д-О. Ф-А.
Документ №30
                                                                                                 Залуже – Збараж.
Дорогі в Господі Ісусі Христі! Отсим спішу повідомити, що одержав від вас книжки, і Вартову Башту. Дуже се мене утішило, що я почув такі потішаючи слова зі Свідки Єгови. Письма, котрі так припали до мого серця. Тому складаю вам подяку всім, найперше Богу Отцю, за Його любов і добродійства до нас, бо ми дуже голодні того правдивого слова.

Не мало й перешкоді маємо від людей підюджених і насичених ненавистю священників, котрі виговорюють і видумують на нас несотворенні речі. Та се однак переконує нас, що Господь розправляється з його противниками..
Дорогі тепер страшно тяжкі часи настали люде немов подичавіли, ніхто не уважає на Бога. Я знайшов, що та віра, в котру я вірив і в котру вірують наші люде не є християнська, але чисто поганська, бо я студіюю святе Письмо і нігде такої науки не знаходжу. Люде знаходячись в стані, як сліпий на роздорожу, попадають в ще більші блуди. Всі пересяклі теорією о еволюції, і поважають Бога, котрому на імя «мамона», а се все хиба тільки вавилонська мерзость.
Слово Боже і книжки ваші дуже утішають братів і людей не зіпсутих серцем, помимо однак приходиться найбільше терпіти переслідування від тих, що іменуються бути заступниками Хриса.

Наш пан «отець» таке розговорився на розговорився на проповіді:: Уважайте люде, бо єсть ложні учителі тепер в світі а навіть вже і в нас в селі, не слухай їх. Хто їм дав власть до того. Може ви мене спитаєте, звідки я маю власть – говорив піп – то я вам скажу що мені дав митрополит, а йому папа римський, а пані апостоли, а апостолам – Христос.. а дальши кінчив…. Таж молетесь щоденно: «да святиться імя твоє» - то значить імя Католицької церкви, котра святилася по цілому світі. Тому я напоминаю вас уникайте тих «Дослідників Біблії, та обходить їх далеко. Шануйте священника, і цілуйте в руку його бо він на се заслугує, наймайте службу божу і давайте на парастаси, але наперед заказую, що хто не має хліба, або кому не вдався спечи, то по два золотих. Присилайте Фіру, бо-ж то священник то не можна, щоби пішки ходив. Ага за метрику, то по 5 золотих треба дати… - і на сім закінчив свє казаннє.

Поминувши всяку лож і підступ з його сторони я рад би знати нащо йому того всього, сам же один парубок та ще до того всього має сорок моргів поля.

Однак наближився час і день суду. Слово Боже як меч остре а книжочки, то всьо так ясно пояснюють за сі всі церемонії і за сю власть, що давши людям читати дуже дивуються сій правді.

Се пишу тому тільки, щоби ми всі, котрі вийшли вже зі сього блуду, могли видіти, яким оруддям воює противник, як масненькими словами підшивається у овечу шкірку, сей вовк хижий – щоби ссати кров з тих наших нещасних заблуджених братів.
Документ №32

              Самушен – Окна – Буковина - Румунія. Па-к ГР.
Дорогі і любі в Христі Браття. Отсим повідомляємо і просимо вас любі браття, що не забувайте і за нас, в сій північній Буковині, бо і се земля Господня і тут треба, щоби ім'я нашого Господа Ісуса Христа було проповідуване. Дорогі ми є тут на північній Буковині і находиться тут у нас невелика горстка братів, однак ми жвемо тут немов би без фундаменту, тому, що ми не годні дістати духовного харчу, бо не тільки, що бідні, але й тяжко дістати дещо із за границі. Тут одаємо адрес нашого брата, котрий живе на границі Румунії і Чехословаччини і ми просимо вишліт на його адрес для нас книжок. Я відколи тут прийшов з Канади то через 6 років був вже на воєнім суді за ім'я Христове, то все таки Господь захоронив мене і тримає мене, що й досі. Пишу вам дорогі браття з ріжних сторін з близька і далека не забувайте за нас, та ми-ж бо ваші братя у одній вірі в Христі Ісусі. Любі брати! Тут в північній Буковині нарід чисто український і тепер, як раз пора поширити правду між людьми. З сим у слезах кінчу писати, тільки нехай буде честь і слава нашому Господу Ісусу Христу, що він засвітив своїм линем у нашій околиці. З сим зістаємось в Християнській любові … ваш слуга в Господі нашім.
Документ №28

Михайлевичі. Дрогобич.
Мир в Господі і благословеннє Отця з Небес, нехай зійде на вас, а сила Вишняго нехай осінить вас. – Дорогі браття у Христі. – Доки святий дух не просвітив розум апостолів, доти вони не знали, що мають почати, колиж одержали се благословеннє від від Бога Отця, та силу, мудрість і відвагу, тоді вирост виступили з наукою, Ісуса поміж людей без ніякого страху, та проповідували Спасителя світа.
До сього часу і наш нарід не знав, що він є, на що він жне, що з ним за життя та що по смерті буде. – одно тільки було йому знане кріпацтво. Священники, що що держали і держать ще подекуди на дальше народ у темноті здирали з них послідний гріш, а тим здобували собі славу і гонори їздили в панських повозах, усе чинили, що тільки їх душа забагла, а людей, як вони називають «хлопів» водили, як волів до ярма страхаючи їх вічними муками, пеклом, чистилищем іт. п., котрим не буде кінця, як тільки хто не послухає їх і не дасть 100 злотих за похорон: 50 злотих за шлюб: 6 яєць і 50 зл. за сповідь: 20 зл. за службу божу за померших: 5 зл. і два хліби за парастас: 5 зл. і курка за хрещеннє: - то всіх чекав вічний огонь і проклін раз на все. – У все се люде дуже а дуже вірили не знаючи і не маючи змоги пізнати і довідатись о правді – кому се, за що і по що, чи сього вимагає Бог?. Тепер представте собі той страшний образ. Мужик бідний і останню корову продав, щоби тільки поховати жінку; та заплатити попови, божого за 100 зл., бо купив її за сі грощі – Сам же чоловік зі сиротами голими, босими і голодними їсть скислу капусту, а представитель бога сатани це їсть і веселиться, а тобі хлопче вічні муки – пекло за життя і по смерти. – Страшний стан наших людей, що серце крається з рознуки і з любови до них.
Документ №29

           Ст.191
ІДІТІТЕ-Ж, ДОРОГУ РІВНАЙТЕ, ГЕТЬ УСЕ КАМІННЄ З ДОРОГИ СЧИЩАЙТЕ
Виставте знамено людям, що Бог є Любов. Прок Ісаїя 62:10; 1. Йоана 4:8
Боднарка Горлиці.
Волюблені в Господі Ісусі Христі Браття! Мир вам!
Сердечний привіт і християнське поздоровленнє, для трудящихся на виноградині Христовій. Вже минає місяць, як я находжуся у ріднім краю. Дорога була добра. Коли я приїхав в село, то за пів години була повна хата людей. Внас є такий звичай, що як хто прийде з Америки то привозить зі собою піятику. Я ж при Божій помочи привіз найвеселищу новину – вість о Царстві Божім. Їз приїздом у село зачався сильний рух в тій то околиці. Но більшій части молодіж сильно інтересується правдою. Много ночей проминуло мені, що вже розвиднювалося, коли ми вдавалися на спочинок. Люде дуже люблять слухати, як також і читати книжки. Найлучше читають на українській мові, до польської мови відносяться зі застереженням.. тут заінтересувалося правдою около 18 душ. По більшій части мущини і то молоді.
Попи так кричать по всіх селах, по своїх церквах, що аж похрипли. Нагадується мені, коли то пророки Бааля, - як згадує Біблія – кричали до свого бога, аж похрипли. – злоба очевидна на їх лицях бо аж піняться. Назвали мене кальвіністом, лютеранином і хто зна чим, і так прибутом моїм до села перестрашились, як би не знати кількасот людей тут прибуло. Роблять великі собори, місії, то однак се все не вдається їм, правда йде на наперед.
Одного разу я стрінувся зі своїм старим знакомим, що є учителем, а зайшовши до місцевої гостиниці ми розмовляли на теми життя. Коло нас сиділо двох попів і якийсь папок. Коли ми прийшли на тему віри, тоді приступів до нас панок, та прислухувався, - очевидно у нього було в думці з мене посміятися та із віри у Біблію – говорючи, що Біблія то собі стара байка. На докази, що пророцтво виповнюється на наших часах не знав, що все повстало само зі себе. – Я спитав його, чи природа розумна, на що він відповів, що ні. Коли я доказав йому, що нерозумне не може сотворити розумного, що природа не маючи розуму, як могла його дати чоловіки, та вказав на його низький стан думання нелогічного – ширу правду вам пишу, що з великим встидом відійшов не знаючи, що має відповісти. Признався, що біблії не тільки, що не читав але і не видів, та довідувався, про душу і пекло – се є другий учитель – перепрошуючи ще, щоби йому сказати. Я мав велику нагоду вказати їм на їх засліпленнє, що самі вчать о чім поняття не мають.
За кільки днів прийшов до мене жандарм, котрого я радо прийняв та подав декілька книжок. Він признався, що його піп прислав, а за книжочки щиро подякував признаючи се за правду – оставляючи мене в спокою.
Попи пускають страшні небелині між людей і люде у своїй темноті їм вірять а правді ні. – дорогі браття много ще поля лежить облогом, про що ви самі добре знаєте. Одно бажаю браття – а саме, що каже Христос держи, що маєш, щоби хто другий не забрав тобі вінця., тому крипімся всі в любові і єдності маючи на увазі, що Господь з нами. До сього часу поручаюся памяти і молитвам, щоби міг на дальше працювати по змозі і здібности на ниві Господа. Коли поглянути очима на сю країну де живе наш нарід то не знати з котрого кінця зачинати сіяти і жати.. Однак дяка Богу все йде вперед помало. Єще раз поздоровляю всіх братів та остаюся повний любови: 
 Ваш брат Г.Щерба.
Документ №31

                 Я – ГОСПОДЬ І НЕМА ІНШОГО; Я ПІДПЕРЕЗА В ТЕБЕ,
ХОЧ ТИ МЕНЕ ЩЕ Й НЕ ЗНАЄШ Іса. 45:5
Оце-ж не журіться про завтра…
А шукайте переше царства Божого та правди Його.–Мат. 6:33

Буди – Рава Руска.

Дорогі: По словам св. Письма – (до Ефесян 1:2) – Я…Ю.С. отримав від свойого приятеля журнал, котрий був під назвою Вартова Башта, і він не знав, що то за газетка і дав мені в подарунку. Я йому подякував і зачав читати, а вона від дослідників Біблії. В ній також знайшов я подані книжки які появилися на нашій мові. І сильно забажав я набути собі сі книжки і пустився я до Львова та ходив по книгарнях питаючи за книжками Дослідників Біблії, коли то я так лажучи від одної до другої аж зустрів мене один «панок» і ще з мене сильно висміявся і назвав мене «дурним ослом»: каже: Чи ти не маєш у парафії «отця духовного» се є священника, що тобі єще шукати віри «бадачів» - і сим робом наробив мені дуже великого жалю і смутку і з тим вернув я розчарований домів. В тім самім часі, мій сусід і приятель був на другім селі і там стрінув чоловіка, що читав Біблію, який назвав себе Бібліїстом, і на запитаннє, що він думає о сім журналі сей Баптист розповів, що се журнал великих блудників, бо вони не признають, що Ісус Христос є Богом, а тільки, що Він був совершенним чоловіком, що чоловік немає душі, що немає пекла, ані чистилища і такі всі инші церемонії і дуже просив мого сусіда а сусід мене, щоби я се подер і знищив і не мав нічого спільного з тим. Сумліннє моє не позваляє знищити мені сього.

Тому я пишу ціні для вас – Дорогі – пришліть мені і моїм сусідам книжок. Я бо читаючи журнал Вартова Башта знайшов річи, які на погляд, як би до гори ногами були до нашого теперішнього вірування… В сім-же журналі пише, що душа се кров, взагалі сам чоловік душею; що пекло се гріб могила, що єсть тільки один Бог а не три боги, і дуже люде, мої сусіди міркували і говорили, що се велика правда. Нині було у мене, щось до 10 душ. Вони то власне просять мене, щоби я до вас написав по книжки.. піп в парафії мене дуже вже виголосив на амвоні, хоч ще й сам не знаю, що я йому учинив. Ми сильно просимо поратуйте нас в тім, що вишліть нам хоть по книжечці, бо тут нам вельми тяжко за гріш. Тут нас вже около 10 душ чекає нетерпеливо, що би щось довідатись і раді і мають бажаннє добре чинити. Я скажу вам, що з сеї одної башти, коли я її прочитав так як би мені відкунуло курити тютюн і не курю і не буду більше, рівнож і не в силі йти до церкви, як також зараз по церкві вечерами до коршми, а усі люде дуже дивуються, що тосі з тим чоловіком стало, що узяв якусь газетку (се є Вартову Башту) до рук, то ані не це, ані не курить, ані до церкви не ходить, ані до коршми не ходить, а тільки сидить і читає і нишпорає, і доказує, що наш священник неправду говорить. Усі люде в селі дуже мене шкодують і жалують, але таки усе кажуть, як він отримає, які книжки то і ми собі підемо послухати, і усе питають, коли я буду писав до вас по книжки. – І сьогодні я пишу до вас і прошу вас будь ласка поможіть нам, бо темрява духа, сто раз гірша, як темрява по тілу. Однак одно прошу, може хто змилосердиться для мене, і оплатить мені, бо я і моя родина дуже бідні. Прошу не забудьте за нас і дайте нам хліб духовний, щоби я міг подати родині і сусідам блищим і дальшим се світло. Ісус казав: «Як я був голодним, ви мене накормили, а що чинили з найменших моїх, мені чинили.» остаються з пошаною (2 до Кор. 13:13) – Ю.С.
 
 
Поиск
Назад к содержимому | Назад к главному меню