Фата-моргана по калуськи: Хто наступний після Свідків Єгови? - Історія Свідків Єгови

Перейти до вмісту

Головне меню:

Фата-моргана по калуськи: Хто наступний після Свідків Єгови?

Статті > Наукові
Фата-моргана по калуськи: хто наступний після Свідків Єгови?

Сам я родом з Житомирщини, зараз живу й викладаю у Феодосії, проте у зв’язку із своєю науковою діяльністю деколи буваю в Західній Україні. Нещодавно мені потрапила до рук стаття депутата міськради Калуша Богдана Сасника «Чи знаємо кому хочемо допомогти?» в газеті «Дзвони Підгір’я». Короткий зміст статті: Свідки Єгови погані бо не голосують і не воюють, а ми хороші, тому заберемо землю з-під їхньої церкви. Хай знають, де живуть! Як науковець-історик додам: аргументація і стиль статті типово «совєтський», вона розпалює релігійну ворожнечу, факти в ній – перекручено. В Криму ми завжди говоримо про Західну Україну як про взірець демократії та толерантності. А тут – така дивна стаття. Ця тема мене дуже зацікавила, я зв’язався з деякими учасниками подій, описаних у ній, і вважаю своїм моральним обов’язком повідомити вас, дорогі мешканці Калуша, про наступне.Свідки Єгови існують в Україні близько 120 років, громада в Калуші – з 1930-х років. На даний час тільки в самому Калуші є п’ять громад. Місцеві Свідки, з метою побудувати свою культову споруду, в 1996 році зареєстрували одну громаду в обласній держадміністрації, і з часом по вул. Долинській у Калуші постав охайний Зал Царства (так у них називають свою церкву). Свідки провели благоустрій території, відремонтували сусідній майданчик. Під час будівництва Залу Царства було дотримано усіх будівельних і санітарних норм, держава прийняла його в експлуатацію, на урочистому відкритті в 2000 році були присутні співвіруючі з різних куточків України і навіть з Канади. З огляду на чинне тоді законодавство, жодна релігія у той час не могла мати у власності землю, тому церква (будинок) належить Свідкам, а землю під нею оформлено як оренду в міської влади. Нещодавно законодавство змінилося, і тепер церкви можуть не орендувати землю у влади, а мати її в постійному користуванні – це такий статус, коли земля ніби й належить громаді, але громада не може її продавати як власність, лише постійно безкоштовно користуватися. І ось тут починається саме цікаве. Старійшини місцевої громади Свідків (так у них називають священиків), як законослухняні люди, пішли до міськради, щоби лише поміняти один папірець на інший – договір оренди земельної ділянки замінити на акт на постійне користування землею. Аж тут славні калуські депутати вирішили, що не Господь Бог, а вони створили землю і можуть забрати її з-під культової споруди Свідків, де п’ять громад Калуша двічі в тиждень проводять почергові богослужіння вже впродовж десяти років. Першого разу, на 56-й сесії, прохання Свідків переоформити землю відхилили, хоча іншій релігії, Християнам Віри Євангельської – дозволили. П’ята стаття закону про свободу совісті каже: «Усі релігії є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії щодо інших не допускається». Де не допускається? В Україні. А в Калуші – допускається. Отже Калуш – це вже не Україна? Наступної сесії дали слово старійшині громади Свідків Єгови, Ярославу Білоголовському, аби знайти порозуміння. Один із депутатів в доволі агресивній формі негативно висловився про деякі віровчення Свідків. Його підтримали інші, викрикуючи образливі слова в бік громади. В справу втрутився міський голова, який пояснив, що релігія до землі немає нічого спільного і закликав присутніх до об’єктивного розгляду справи. У відповідь на це депутат Іваніцький сказав: «Це вороже настроєна релігія. В інших державах її не реєструють, можливо й нам потрібно буде переглянути її реєстрацію, нащо тоді їм щось дозволяти. Треба дивитись наперед». Дісталось Свідкам і за те, що не ходять на вибори. Після цього з 32 присутніх у прийнятті рішення про передачу землі 13 проголосували за, 6 проти і 13 утримались (більшість у раді – це 26 голосів). Дозвольте коротко прокоментувати ці події. В Україні згідно з законом, можна йти на вибори, а можна і не йти. Згідно останньої статистики, більше 30% наших громадян не приймали участь у першому турі президентських виборів. Цікаво, що робити з такими людьми згідно з підходом вищезгаданого депутата? Теж забрати в них землю, городи? Скажете, маячня? Ні, це думка народного обранця. Що ж буде далі? Так, як і в радянський час, нас будуть змушувати не лише приймати участь у виборах, а й в примусовій формі вказувати за кого голосувати? До речі, якщо б закон казав, що слід йти на вибори, усі б Свідки пішли. Так вони роблять в країнах, де прихід на дільницю є обов’язковим. Пан Сасник у згаданій мною на початку статті гордо написав, що в Росії уже ліквідовано територіальні підрозділи Свідків у Москві та Таганрозі (до речі, це напівправда, бо справа по Москві знаходиться в Європейському суді), а один депутат на сесії, як приклад для наслідування, сказав, що Свідків Єгови не реєструють в інших країнах. Чи знаєте, в яких саме? В Іраку, Ірані, Узбекистані, Північній Кореї, Туркменістані – в країнах де права людини щоденно порушують, де не діють демократичні закони, де право на життя, гласність та свободу совісті є нічим. Дорогі мешканці Калуша, ви хочете там жити? 
А депутати, яких ви вибрали, кажуть, що там хороші закони щодо релігійних меншин. Невже ці депутати хочуть, щоб на такі країни була схожа і Україна? Далі у статті пан Сасник стверджує, що Свідки Єгови «відучуються самостійно мислити», що це «тоталітарна секта», і в найкращих традиціях атеїстичних лекторів радянських часів звинувачує Свідків майже в усіх смертних гріхах. Не позортеся, пане Сасник. Не полінуйтеся зібрати хоча б елементарні релігієзнавчі дані. Щоб полегшити вам працю, процитую лише один документ, «Експертний Висновок» вченої ради Національної Академії Наук України, Протокол № 6 від 27.03.2001, ст. 7, 10: «Свідки Єгови не мають нічого спільного з так званими “новітніми релігійними течіями”, “тоталітарними” чи “деструктивними сектами” (…) Їхній позитивний вплив незаперечний, оскільки вони націлені на формування здорового способу життя, підготовки молодого покоління до гармонійного сімейного життя, активного і відповідального входження в громадянське, суспільне життя». Більше інформації шукайте не в заангажованих конфесійних медіа, а в академічних наукових працях. Наприклад, Інститут філософії НАН України видав уже сім томів десятитомника «Історія релігій в Україні», де аналізується історія, віровчення, побутова практика і т.д. усіх головних релігій України. Купіть собі 6-й том «Пізній протестантизм», де третину (понад 200 сторінок) присвячено аналізу Свідків Єгови з усіх боків. І не читайте, пане Сасник, лише російські сайти православних Московського Патріархату, які дійсно, якби могли, то б закрили в Росії усі релігії, окрім своєї. Свідки Єгови – п’ята за чисельністю релігія в Україні, третя в побожній Польщі та друга в католицькій Італії. Пане Сасник, вам куди: в Росію чи в Європу? Повертаючись до подій в сесійній залі міськради, потрібно згадати, що одним із головних аргументів депутатів було те, що Свідки Єгови нібито зруйнували дитячий майданчик біля своєї церкви, а взамін нічого не побудували. В мене складається враження, що ці депутати або не живуть у Калуші, або їздять містом автомобілями з дуже затемненими вікнами. Поруч із культовою спорудою Свідків ще з комуністичних часів стояв занедбаний агітаційний майданчик з повириваними лавками, напівзруйнованою стіною, який чимало людей використовували як, перепрошую, туалет. У згоді з рішенням калуської міськради від 16.05.2000, Свідки Єгови відремонтували те місце і привели його у нормальний стан. Сьогодні на майданчику залюбки граються діти та відпочивають дорослі. Не вірите? Підіть і подивіться. І вирішуйте самі, чи справді Свідки Єгови такі погані щодо оточуючих і наскільки добре обрані вами депутати знають стан справ у місті. Також потрібно врахувати, що то не єдиний випадок участі Свідків в громадському житті міста. Так, в 2000 році перед проведенням великого богослужіння віруючі безкоштовно прибрали стадіон «Хімік». В цьому заході прийняли участь близько 300 членів громади, які вивезли більше 20 тон сміття та відремонтували усі лавки на стадіоні. Мешканцю Калуша пану Василю Кілестину 77 років. Ще в шкільному віці за відмову стати членом ВЛКСМ він за свої релігійні переконання як Свідок Єгови зазнавав переслідувань з боку влади. Через це закінчив тільки чотири класи і не мав змогу здобути навіть середню освіту. У 18 років пана Василя за релігійні переконання ув’язнили на 5 років; термін покарання відбував у Підмосков'ї. Звільнившись по амністії після смерті Сталіна, вже через півроку він отримав повторне ув’язнення і знов на 5 років з висилкою на 7 років в Комі АССР. Коментуючи ситуацію, що виникла зараз в Калуші, пан Василь говорить: «Приємно що міський голова ставиться неупереджено до різних релігій. І шкода що деякі депутати поводяться так як колишній комуністичний режим. Особисто я просто хочу мати ті самі права що й інші жителі Калуша». Наступного року Україна згадуватиме сумну річницю депортації Свідків Єгови, коли 8 квітня 1951 року комуністична влада вислала більше 6 тисяч Свідків Єгови з Галичини та Волині до Сибіру. Коли ми вже навчимося чогось із своєї історії? Чи подобається усім, що Свідки Єгови регулярно приходять до дому або зупиняють нас на вулиці, намагаючись прочитати вірш з Біблії? Напевно, ні. Але так само далеко не усім в Європі подобається будитися в неділю зранку від ранкового дзвону сусідньої церкви чи співу муедзина з найближчого мінарету. Проте це – плата за можливість жити в демократичному суспільстві. Суспільстві, яке толерантно ставиться до світогляду і вірувань сусідів, без різниці, чи їх є більшість, чи меншість. Напевно, місцева громада Свідків Єгови вдячна тим 13-тьом депутатам, які змогли поглянути на питання не заангажовано і об’єктивно. Справді, не всім може подобатись віровчення громади та їх активна проповідницька діяльність. Але це не привід до порушення ст. 35 Конституції України, де сказано: «Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи i ритуальні обряди, вести релігійну діяльність». Отже, шановні читачі, не дозволяйте так вільно порушувати права ваших сусідів. Бо коли сьогодні порушується право на сповідання релігії Свідків Єгови, то з часом можуть порушити і ваші права. Адже саме з таких заборон і розвивалися тоталітарні режими Гітлера, Муссоліні та Сталіна. А Свідки Єгови все одно матимуть землю в постійному користуванні під своєю церквою в Калуші. І якщо цього не дадуть їм місцеві депутати, вони, напевно, подадуть в суд на бездіяльність міськради. І однозначно його виграють. І ця судова справа стане прецедентом, яким безперечно зацікавляться учені. І потім, впродовж багатьох років, вивчаючи юриспруденцію і стосунки держави й церкви, студенти багатьох українських вишів, згадуючи місто Калуш, сміятимуться з депутатів - землевласників. Усім нам, як віруючими, так і не віруючим, потрібно вчитися проявляти толерантність до поглядів інших та намагатися розуміти тих, хто живе поряд з нами. Голландський філософ Спіноза якось сказав: «я намагався не сміятися з учинків людей, не плакати над ними, не ненавидіти їх, а зрозуміти».

Доцент Феодосійського відділення Східноукраїнського Національного університету ім. В.Даля, позаштатний працівник кафедри дослідження тоталітаризму Технічного університету в Дрездені (Німеччина), історик, Костянтин Бережко
 
 
Поиск
Назад до вмісту | Назад до головного меню