Свідки Єгови та ЗМІ. Чи стане Україна тоталітарною державою? - Історія Свідків Єгови

Перейти до вмісту

Головне меню:

Свідки Єгови та ЗМІ. Чи стане Україна тоталітарною державою?

Статті > Наукові
Свідки Єгови та ЗМІ. Чи стане Україна тоталітарною державою?

В усі часи та епохи існування нашого народу українці відзначалися особливою толерантністю та віротерпимістю. Так, в українській історії майже ніколи не було війн на релігійному ґрунті, як це, наприклад, було в Європі. Нам справді є чим пишатися! Однак ситуація, що склалася останнім часом в Україні змушує серйозно занепокоїтись....Як підказує нам історія, особливо історія становлення фашистського та комуністичного тоталітарних режимів, першим проявом тоталітарності в державному режимі є ненависть до певної групи людей. Особливо така ненависть, що зможе об'єднати декілька могутніх політичних або релігійних сил. При становленні тоталітарного комуністичного режиму – це ненависть до т.зв. „капіталістів” і „куркулів”, а при фашистському – до євреїв. Чи українське суспільство допустить щось подібне? Можливо...Останніми місяцями деякі українські засоби масової інформації (ЗМІ) стали поширювати інформацію, в якій відчувалося особливе негативне відношення або навіть ненависть до Свідків Єгови. Ця християнська громада, що діє на терені України ще з початку ХХ століття, безпідставно стала об’єктом різноманітних необґрунтованих звинувачень зі сторони різноманітних ЗМІ у вигляді газетних та журнальних статей, повідомлень на Web-сайтах тощо. Особливо цікавим є те, що метод написання таких статей парадоксально схожий з радянським. Так, в обласних та районних газетах існувала особлива рубрика „На атеїстичну тематику”. Досить часто в такій рубриці з'являлись статі „антиєговістського” спрямування, де Свідків Єгови звинувачували в шпигунстві та антирадянській діяльності. Приводились приклади із життя пересічних Свідків Єгови, що своєю повідною ганьблять комуністичний устрій держави. По-суті, такої ж критики піддавалися й інші релігійні конфесії, особливо протестантського спрямування. Однак, чи змінилася ситуація сьогодні? Чи стали ми толерантнішими? Хотілось би розглянути декілька прикладів. Першою хотілось би розглянути районну газету «Зоря Полісся» від 22 липня 2006 року, зокрема, статтю «Під прицілом – душа». У ній містяться досить багато як наукових помилок, так і відверто неправдивих фактів. Наприклад, вживання слова «тоталітарна», яке сполучене разом зі словом «секта», не є правильним. Крім того, слово «секта» в сучасному релігієзнавстві майже не вживається. Так, щодо звинувачень у тоталітарності релігії, російський кандидат юридичних наук, Е.В. Касторська, стверджує: «Щоб називати ту чи іншу релігію тоталітарною сектою, безсумнівно, знадобиться вивчення всіх сторін її життя, а головне – результатів її діяльності. Найчастіше дана умова не виконується викривачами: ЗМІ й іншими релігійними організаціями. Тому нерідко релігійні організації позитивної спрямованості зараховуються до тоталітарних сект, а ЗМІ охоче поширюють неперевірені факти, відштовхуючи населення від джерел морального оздоровлення і підвищення духовності». Говорячи у своїй роботі про Свідків Єгови, враховуючи вищенаведене, дослідниця додає: «Відмінною рисою Свідків Єгови є їхня терпимість стосовно засобів масової інформації і до людей, що поширюють про них негативну інформацію». Крім того, в статті стверджується, що конфесія виникла в 70-х роках ХХ століття, однак виникнення цієї релігійної течії датується століттям раніше. Також викликає здивування твердження про «релігійну безграмотність» Чарльза Рассела. Якщо це було б правдою, тоді дивує той факт, що його працею «Розквіт Мілленіуму» користувалися різні релігії на протязі багатьох десятиліть. Інші ж образливі вислови на кшталт «усі члени закінчують психічною лікарнею або смертю» є обґрунтованою підставою навіть для порушення судової справи на підставі статті п’ятої Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991р.Також останнім часом вразила стаття «Геть Свідків Єгови!» в західноукраїнській газеті «Експрес» від 14-21 грудня 2006 року.Така назва статті на першій сторінці газети одразу вказує читачам, що газета є явно ворожого ставлення до Свідків Єгови. Звичайно, засобам масової інформації потрібно висвітлювати правду свою позицію, але не таким чином. Неприпустимо робити висновки, керуючись лише думкою однієї людини, навіть якщо це єпископ Римо-Католицької архидієцезії. Тим паче, якщо це може образити почуття сотні тисяч людей. Наприклад, якщо завтра якась традиційна релігія видасть критичну публікацію, де описуються інші конфесії, невже це привід для статті типу «Геть ця релігія…». Крім того, в офіційному повідомленні Служби зв’язків з громадськістю Релігійного центру Свідків Єгови в Україні говорилося, що «кожна релігія має конституційне право пояснювати пророцтва, які містяться у її священній книзі, на сторінках конфесійної літератури відповідно до свого розуміння… Це є темою для теологічних дискусій і висновків, а не політичних чи суспільних заяв». Подібне твердження прослідковується і у європейських газетах (дивіться www.Rzeczpospolita.pl). Але особливо обурює стаття „Інформаційно-аналітична довідка про невідповідність діючому законодавству України публікацій релігійної організації Свідків Єгови” (29 грудня 2006 р.), що і сьогодні знаходиться на Web-сайті РІСУ. В повідомленні приводились вирвані з контексту уривки з публікацій Свідків Єгови і ніби „доводилось”, що дану конфесію через їх публікації потрібно заборонити згідно українського законодавства. У зв’язку з цим виникає два головних питання. По-перше, чому теологічні питання винесені у політичну сферу? Чому автор статті, магістр християнського служіння, як він пише, не розпочав зі Свідками Єгови теологічну дискусію на основі Біблії, а вирішив сам коментувати їх публікації? По-друге, здається, що вирішувати, чи певна конфесія дотримується законодавства України, чи ні – виходить за рамки компетенції магістра християнського служіння. А якщо проводити аналіз на тему законослухняності, то потрібно розпочати з дій священнослужителів різних церков, а не тільки Свідків Єгови. І останнє, в статті виправдовуються дії деяких російських кіл, щодо переслідування Свідків Єгови в Російській Федерації. Однак автор, мабуть не знайомий з нещодавнім рішенням Європейського Суду на користь релігійної конфесії Свідків Єгови. У вироку суду по цій справі, відомій як Костянтин Кузнєцов та інші проти Російської Федерації, (прийнята до розгляду 9 вересня 2004 року) повідомляється: «Колективне вивчення та обговорення релігійних текстів членами релігійної групи Свідків Єгови є беззаперечно визнаною формою вияву їхньої релігії у поклонінні і навчанні». Як сказав правозахисник Лев Левінсон: «Було навіть проведено релігієзнавчу експертизу, котра визнала, що Свідки Єгови – це добросовісне релігійне об’єднання, яке має свою історію, віровчення, і його діяльність не суперечить конституції Росії. Європейський суд уже 5 разів захищав Свідків Єгови від переслідування в різних країнах». Європейський суд визнав, що у цьому випадку Росія порушила статтю 9 Європейської конвенції з прав людини (свобода думки, совісті та релігії) та статтю 6 (право на справедливе судове слухання). Також, Суд постановив, що дії спеціального уповноваженого та міліції були незаконними і присудив відшкодувати пану Кузнєцову на користь позивачів 30 000 євро моральної шкоди та 60 544 євро судових витрат. Якось відомий мислитель свого часу, Вольтер, своєму опоненту сказав приблизно такі слова: «Твоя думка може не співпадати з моєю, але я помру за те, щоб ти її мав». Шановна громадськість (особливо вчені, кореспонденти, державні чиновники, представники різних релігій), не допустіть того, щоб перші ознаки тоталітарного режиму проявилися і в українському суспільстві, яке споконвічно славилося своєї толерантністю. Дотримання основних демократичних прав людини гарантує стабільність демократії в державі. Порушення ж однієї з свобод неминуче призведе до дестабілізації в суспільстві та деспотичності влади. Інакше кажучи, якщо сьогодні порушується право на сповідання будь-якої релігії (наприклад, Свідків Єгови), то через деякий час виникне можливість порушення такого ж права інших релігій. Це призведе до порушення свободи віросповідання, повного краху демократичності суспільства і зникненню правових ознак держави. Не виключено, що з такою ж легкістю будуть порушені й інші конституційні права та свободи громадян, наприклад право на свободу слова та думки або право на життя.

Викладач релігієзнавства та історії УкраїниІнституту підприємництва та сучасних технологій (м. Житомир), викладач історії держава і права України Феодосійської фінансово-економічної академіїКостянтин Бережко
 
 
Поиск
Назад до вмісту | Назад до головного меню