Джерелознавчий аспект дослідження історії Свідків Єгови в Україні - Історія Свідків Єгови

Перейти до вмісту

Головне меню:

Джерелознавчий аспект дослідження історії Свідків Єгови в Україні

Статті > Наукові
«Джерелознавчий аспект дослідження історії Свідків Єгови в Україні» 
УДК 261.7
К.О. Бережко,
Ст. викладач Кримського факультету,
Феодосійського відділення СНУ ім. Даля

«Джерелознавчий аспект дослідження історії Свідків Єгови в Україні»
Автор публікації робить спробу проаналізувати джерелознавчу базу дослідження історії релігійної конфесії Свідків Єгови в Україні. Зокрема, будуть розглядатися краєзнавчі дослідження, видання атеїстичної літератури радянських часів, праці українських, російських і європейських науковців, мемуарна література та видання організації «Вартової Башти».
К. Бережко. «Источниковедческий аспект в исследования истории Свидетелей Иеговы в Украине»
Автор публикации делает попытку проанализировать источниковедческую базу исследования истории религиозной конфессии Свидетелей Иеговы в Украине. В частности, будут рассматриваться краеведческие исследования, издание атеистической литературы советских времен, работы украинских, русских и европейских ученых, мемуарная литература, издание организации Свидетелей Иеговы и т.д.
Berezhko Constantine. «A historiography of studying of history of Jehovah Witnesses in Ukraine »
The author of the publication does attempt to analyse source study base of research of history of the religious organization of Jehovah Witnesses in Ukraine. In particular, study of local lore researches, the edition of the atheistic literature of Soviet times, works Ukrainian and Russian scientists, the edition of the organization of "Watchtower" and work of the European scientists will be considered.
Ключові слова: мемуарна література, релігієзнавство, атеїстична література, Свідки Єгови, конфесія, Управлінське бюро, архівні документи, «Вартова Башта», Інститут Досліджень Тоталітаризму.

Ще з давніх часів так повелося, що інакомислення викликало у людей негативну реакцію та активну протидію. В деяких країнах лише належність до певної нації, релігії чи раси було підставою для переслідування з боку держави. Це привело до існування таких історичних явищ, як расизм, геноцид, релігійна нетерпимість тощо. Небажання зрозуміти переконання людей панівними верствами держави призводило до агресії та насильства до т.зв. „інакомислених". Мільйони людей були репресовані комуністичною владою за свої політичні і релігійні переконання. Це були люди різних конфесій та угрупувань. Сьогодні, в часи демократизації суспільства та відкриття білих плям історії, важливо не забувати ті факти.
Свідки Єгови були однією з тих конфесій, що постраждали за свої переконання. В сучасній українській релігієзнавчій та історичній літературі про переслідування Свідків Єгови майже нічого не згадується. Відомі лише окремі публікації, що фрагментарно розповідають про ці події. Звичайно, порівнюючи з дослідженнями, що присвячені іншим релігіям, це лише символічна «краплина в морі» історичної науки. Ціль цього розділу в тому, щоб показати джерелознавчу базу дослідження історії конфесії Свідків Єгови в Україні.
Хотілось би почати з того, що в історичних та релігієзнавчих підручниках українських авто¬рів про переслідування Свідків Єгови нічого не сказано або згадується лише декількома словами [1; 2]. В деяких випадках інформація про Свідків Єгови подається з погляду традиційних релігій і дана конфесія показується як одна із «тоталітарних сект України» [3]. Але їх історія є частиною релігійної історії України, тому заслуговує більш ґрунтовного вивчення. І якщо говорити про історіографію цієї теми, то однією із головних проблем дослідження є брак об’єктивної літератури та архівних джерел, які б неупереджено описували діяльність Свідків Єгови в нашій державі.
Проте не можна сказати, що Свідкам Єгови в радянський час було присвячено мало публікацій, скоріше навпаки. Радянський вчений, А. Клебанов, у своїй атеїстичній статті [4] про це зазначає так: «За десять лет (1956-1965 гг.) в научной, научно-популярной литера¬туре было опубликовано около 200 отдельных работ и журнальных статей по современным «сектантским» вероисповеданиям. На лите¬ратуру о иеговистах пришлось 17 процентов, …33 работы…» (російська). Незважаючи на такий обсяг літератури, в таких публіка¬ціях відчувається крайній брак об’єктивності та неупередженості. Причина цього, скоріше всього, полягає в тому, що спрямованість такого змісту публікацій зале¬жала не від науковців, а від політиків. Радянський Союз вважався першою у світі антирелігійною державою, будь-який прояв релігійності вважався проявом антинауковості, а віруючих людей вважали необізнаними та малограмотними. А якщо, враховувати те, що починаючи з післявоєнного часу між США та СРСР розпочалася холодна війна, то усі релігійні і політичні течії, центр яких знаходився в США, сприймались насторожено. До таких течій були відраховані і Свідки Єгови. Ставлення до цієї течії з боку громадськості та держави можна простежити з атеїстичних публікацій радянських вчених. В деяких працях, зокрема, “Секты, их вера и дела” Ф. Федоренка 1965 року [5], “Протестантизм” А. Н. Чанишева 1969 року, “Секты, сектанство, сектанты” А. В. Беловым 1978 року, Свідки Єгови зображені не як релігійна течія, а як антирадянських політичний рух [6: с. 4]. В цих працях доводилась думка про те, що дана організація є небезпечною для політичного режиму СРСР.
Особливу цікавість становить праця «Свидетели Иеговы» Э.М. Бартошевича та Е.И. Борисоглебського, 1969 року видання (Москва). Книга написана в атеїстично-критичному стилі і в свій час вважалася одним із головних знарядь в роботі пропагандистів. Дана праця ґрунтується на двох спогадах людей, що в свій час відійшли від конфесії та на літературі Свідків Єгови, що передбачена для внутрішнього користування. В дослідженні аналізуються основні віровчення Свідків Єгови та вказується на нібито помилковість їх постулатів з погляду науки та логіки. Зокрема в книзі розглядається початок всесвітньої історії конфесії, постулати течії (роль віри в Єгову та Ісуса Христа, заперечення догм пекла та небесного раю, існування безсмертної душі тощо). Праця є важливим джерелом в дослідженні історії Свідків Єгови, оскільки передає ставлення тодішньої влади до діяльності конфесії. Однак з погляду сучасної методології написання наукових праць, зокрема таких методів, як достовірність та об’єктивність, праця має ряд недоліків. По-перше, автор користується застарілою для того часу інформацією, по-друге стиль написання книги є кардинально антирелігійного спрямування.
Однак відзначимо, що в останнє десятиріччя були зроблені й досить об’єктивні та неупереджені дослідження. Активно в цій сфері працювали російські релігієзнавці Гордієнко („Российские Свидетели Иеговы: история и современность” [7]) та Іваненко („О лю¬дях, никогда не расстающихся с Библией” [8], „Свидетели Иеговы – традиционная для России религиозная организация” [9]), російський історик Одинцов („Совет Министров СССР постановляет: «выселить навечно»” [10]), казахстанський релігієзнавець Ар-тем’єв („Свидетели Иеговы Казахстана и Средней Азии: историко-религиеведеческий анализ” [11]) та 6-тий том видання «Історія релігії в Україні: у 10-ти т.» під ред. П. Яроцького [12]. Усі вищезгадані публікації по-різному описують діяльність Свідків Єгови. В деяких дається релігієзнавча характеристика діяльності громади, в інших, зібрані архівні документи та оповіді з життя Свідків. Про ці наукові видання більш докладніше. Розглянемо їх детальніше.
Також історії Свідків Єгови в Україні було присвячено ряд статей у наукових журналах релігієзнавчого та історичного характеру [13, 14].
Вивчення ж краєзнавчої бібліографії в деяких регіонах показало, що про Свідків Єгови не написано жодної ґрунтовної наукової праці. На жаль, місцевими краєзнавцями досить мало вивчено історію релігійних переслідувань Свідків Єгови. Відомі лише окремі статті в різноманітних наукових збірниках. Виключенням є книга „Історія Свідків Єгови на Житомирщині” [15]. Дана книга є першим історичним дослідженням регіонального характеру в цій сфері.
Проливає світло на такі історичні теми, як життя та релігійна діяльність окремих віруючих, виселення в Сибір 1951 року, умови життя в спец поселеннях і діяльність українських Свідків в Сибірі мемуарна література. Серед публікацій такої літератури потрібно відзначити видання ВАТ «Фаворит» - книга Олега Голька «Свідки Єгови – сибірський маршрут» [16] та російкомовне видання цієї книги «Сибирский маршрут» [17]. В цій книзі О.Голько, автор та очевидець описаних ними подій розповідає про часи депортації Свідків Єгови в Сибір 1951 року, а також подає окремі відомості про стан дотримання свободи совісті в країні. В цій праці також поміщено біля 60 архівних документів зібраних в Державному архіві Тернопільської та Львівської області.
Виселення Свідків Єгови в Сибір в свій час було висвітлено на конференції в Росії. Матеріали цієї конференції опубліковані в книзі М.І. Одинцова «Совет Министров СССР постановляет: «выселить навечно!». На цій конференції могли висловити своє ставлення та поділитися спогадами представники різних наукових, громадських та релігійних організацій. Зокрема голова Московської Хельсінкської групи Алексеева Л.М., голова Керівного органу Управлінського центру Свідків Єгови в Російській Федерації Калін В.М., голова Комісії по реабілітації жертв політичних репресій тощо. Дана книга цікава також тим, що в ній публікуються архівні документ із різних куточок країни та різних епох існування радянської держави. А поглянути на ці події зі сторони самих же Свідків Єгови дозволяє така праця, як «Неизвестные страницы истории» [23], видана товариством Свідків Єгови в Росії. В цій праці свої спогади оприлюднили такі люди, як Бзові В.Ф., Бзові Л.К. і Маркітан Е.К. Дана публікація проливає світло на різні, не згадані до цього, подробиці депортації.
Слід зазначити, що досить багато у вивченні своєї історії зробили і самі Свідки Єгови. Ним був опублікований „Щорічник Свідків Єгови за 2002 рік” [18], де містився розділ про історію становлення та розвитку Товариства в Україні у формі хронологічної розповіді, інтерв’ю та життєвих оповідей. Хоча це дослідження було проведене не науковцями, а кваліфікованими працівниками Бетелю, але при цьому, дослідження не втратило своєї цінності. Так, працівниками Бетелю було зібрано декілька сотень архівних документів та життєписів оповідей жертв релігійних репресій або просто активних Свідків радянських часів. Форма викладу інформації також заслуговує поваги – дані приведені з усієї України, збережено хронологічність викладу, історичну відповідність подій і т.п. В дослідженні приводяться унікальні данні про події початку ХХ століття, подробиці перебування віруючих в ГУЛАГУ, індивідуальні форми тиску на віруючих з боку КДБ та багато інших, цікавих для історії, фактів.
Також окремі відомості про історію розвитку конфесії в Україні зустрічаються в книзі «Свідки Єгови вісники Божого Царства» [19]. Це перше ґрунтовне дослідження всесвітньої історії Свідки Єгови, опубліковане Товариством «Вартової Башти», Біблії і трактатів в Брукліні і над яким працювали самі Свідки Єгови [13: с. 418].
Як одна із складових джерельної бази в дослідженні історії розвитку конфесії та прикладів релігійних переслідувань Свідків Єгови є праці європейських вчених. Наприклад ставленням різних політичних сил на протязі всієї історії України до Свідків Єгови цікавиться Інститут Досліджень Тоталітарізму ім. Ганни Арендт (Германія). Також, тема історії релігійних переслідувань Свідків Єгови була представлена на конференції в Польщі (березень 2007 року). В результаті такого заходу була опублікована стаття «Berezhko K., Slupina W. Multiple Diktaturerfahrungen der Zeugen Jehovas in der Ukraine im. 20. Jahrhundert» в збірнику «Die Zeugen Jehovas in Ostmittel-, Südost- und Südeuropa // Religion – Staat – Gesellschaft, 2007. 8 Jahrgrang » [22].
Крім того основними джерелами дослідження цієї теми є: різноманітні законодавчі акти, виступи посадових осіб, відгуки та спогади адептів різних конфесій, архівні документи, періодична преса обласного і республіканського характеру, офіційні листи-звернення релігійних громад і релігійна література.
Отже, історіографія теми та джерелознавча база дослідження історії Свідків Єгови є не малою. Однак, дослідженням історії релігійних переслідувань Свідків Єгови в Україні займаються в більшості іноземні науковці, ніж українські.

Джерела та література:
1. Історія України / Відп. ред. Ю. Сливка; керівник авт. кол. Ю. Зайцев. – Вид. 4-те. – Львів: Світ, 2003. – 520 с. з іл..
2. Лубський В., Козленко В., Лубська М., Севрюков Г. Історія релігій. – К.: Тандем, 2002. – 640 с.
3. Дж. Анкерберг, Дж. Уэлтон Факты о Свидетелях Иеговы. – Германия: Мессия Вестник Мира, 2000. – 73 с.
4. Клебанов А., «Вопросы научного атеизма», вып. 4, «Мысль», 1967г.
5. Федоренка Ф. “Секты, их вера и дела”. – М.: Политиздат, 1965 г. – 360 с.
6. Кобелева К.В. Этические проблемы в публицистике Свидетелей Иеговы: дипломная работа: «Вятский государственный гуманитарный университет» (ВятГГУ). – Киров, 2006. – 85 с.
7. Гордиенко Н.С. Российские Свидетели Иеговы: история и современность. 2-ое издание, исправленное. – СПб., 2002. – 240 с.
8. Иваненко С. О людях, никогда не расстающиеся с Библией. – М.: Арт-Бизнес-Центр, 1999. – 271 с.
9. Иваненко С. Свидетели Иеговы – традиционная для России религиозная органи¬зация. М.: Арт-Бизнес-Центр, 2002. – 208 с.
10. Одинцов М. И. Совет Министров СССР постановляет: «выселить навечно!»: Сборник документов и материалов о Свидетелях Иеговы в Советском Союзе (1951 – 1985 гг.). – М.: Объединение исследователей религии, Арт-Бизнес-Центр, 2002. – 240 с.
11. Артемьев А. Свидетели Иеговы Казахстана и Средней Азии: историко-религиеведеческий анализ. – Алматы, 2002. – 280 с.
12. Історія релігії в Україні: у 10-ти т.// Редколегія: А. Колодний (голова) та ін. Пізній протестантизм в Україні. Т. 6 (п’ятидесятники, адвентисти, свідки Єгови) // За ред. П. Яроцького. – Київ-Дрогобич: Коло, 2007. – с. 632.
13. П. Яроцький Висилити із сім’ями // Людина і світ, 2001. лютий-бере¬зень; Свідки Єгови // Релігійна панорама №4, 2001.
14. Свідки Єгови – неупере¬джений погляд // Людина і світ, 2000. березень; Актуальне інтерв’ю // Релігійна панорама №1, 2004 і т.д.
15. Бережко К. Історія Свідків Єгови на Житомирщині. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2005. 182 с.: іл.
16. Голько О. Свідки Єгови – Сибірський маршрут. – Львов: ООО «Фаворит», 2004. – 201 с.
17. Голько О. Сибирский маршрут. – Львів: ТОВ Фаворит, 2002. – 240 с.
18. Щорічник Свідків Єгови 2002. Розділ Україна. – Зельтерс: Товариство Варто¬вої Башти, Біблії і брошур. 2002. – 255 с.
19. Jehovah’s Witnesses. Proclaimers of God’s Kingdom. – United States of America. 1993. – 750 p.
20. „Пробудись” за 8.6 1993 року; 22.6 1998 року; 22.10 2000 року; 22.9 2000 року; 8.10 2000 року; 22.4 2001 року.
21. "Вартова Башта" за 1.2 1993 року; 1.3 1999 року; 1.1 2001 року
22. Berezhko K., Slupina W. Multiple Diktaturerfahrungen der Zeugen Jehovas in der Ukraine im. 20. Jahrhundert / Die Zeugen Jehovas in Ostmittel-, Südost- und Südeuropa // Religion – Staat – Gesellschaft, 2007. 8 Jahrgrang
23. «Неизвестные страницы истории» – СПб.: Товариство Варто¬вої Башти, Біблії і брошур. 2000. – 80 с.

Опубліковано: Бережко К.О. Джерелознавчий аспект дослідження історії Свідків Єгови в Україні / Костянтин Олександрович Бережко // Культура народов Причерноморья, 2008. - №136. – С. 72-74 (фахове видання)

 
 
Поиск
Назад до вмісту | Назад до головного меню